|
 Профілактика раку товстого кишківника.
Проблеми онкології залишаються в центрі уваги не тільки медиків, але й усієї світової спільноти у зв'язку з постійним зростанням захворюваності на злоякісні пухлини та смертністю від них. Це зумовлено в значній мірі недосконалістю профілактики, а також несвоєчасністю діагностики і, як результат, недостатньою ефективністю лікування. Пріоритетами протиракової боротьби є такі її складові, як профілактика, скринінг (пошук), рання діагностика та лікування. Головна мета протиракової боротьби зниження смертності, а значить - виявлення початкових, безсимптомних форм хвороби.
У світовій медичній практиці на профілактику виділяється 30% фінансових коштів, на лікування - 50%, на реабілітацію - 20%. У той же час у країнах СНД на лікування витрачається до 94% всіх коштів, на профілактику близько 6%, на реабілітацію практично 0%.
Серед злоякісних новоутворень, які уражають людину, найчастіше зустрічаються пухлини органів травлення. У країнах Європи найпоширенішою формою ракових захворювань є рак товстого кишківника (або колоректальний рак). Він об'єднує в собі злоякісні новоутворення ободової та прямої кишок, анусу і складає 52% від усіх пухлин органів травлення. В Україні структура злоякісних новоутворень мало відрізняється від європейської і на рак товстого кишківника припадає 45% від усіх злоякісних пухлин органів травлення. Причому Черкаська область відноситься до регіонів з найвищою захворюваністю на рак даної локалізації. За рівнем захворюваності та смертності від раку товстого кишківника серед жінок Україна посідає одне із перших місць у Європі, а серед чоловіків - перебуває близько до середини. Найчастіше хворіють люди старшого і похилого віку - 65 років і більше. Чоловіки хворіють трохи частіше від жінок. Щорічний приріст захворюваності складає
1,5-2,0%.
|
|
Питання своєчасності діагностики злоякісних новоутоворень товстого кишківника стоїть досить гостро, адже значна частина хворих попадає в лікувальні заклади у занедбаних стадіях хвороби (18,5% - на рак ободової кишки та 14,3% - на рак прямої кишки у 2007 році в Україні); дорічна смертність складає 39,7% - на рак ободової кишки, 33,6% - рак прямої кишки у 2007 р. в Україні.
В Україні і в Черкаській області рак товстого кишківника виходить на 3-4 місце у структурі онкологічних захворювань і має стійку тенденцію до поступового зростання.
В медицині існує таке поняття, як "онкологічна настороженість", тобто лікар любої спеціальності має, насамперед, виключити у кожного пацієнта симптоми, що виключають підозру на злоякісну пухлину, у тому числі товстого кишківника. Таку ж настороженість повинна проявляти кожна людина по відношенню до самої себе. Комітет експертів ВОЗ по ранній діагностиці раку стверджує, що більшість хворих на рак товстого кишківника могли б бути вилікувані, якби хворобу вдалося діагностувати на самих ранніх стадіях її розвитку. На жаль 50% хворих на рак товстого кишківника в Україні звертаються до лікаря в терміни, що перевищують 6 місяців, 22% - через 1 рік після появи перших ознак захворювання.
Розглядаючи поняття профілактики раку товстого кишківника слід зразу відмітити існування первинної та вторинної профілактики. Первинна профілактика РТК націлена на модифікацію, зміну факторів, що можуть призвести до цього захворювання (зміна характеру харчування, способу життя, відмова від шкідливих звичок. Вторинна профілактика передбачає своєчасне виявлення та лікування передракових захворювань або раку на ранніх стадіях для попередження смертності від цієї хвороби.
Для країн із високим рівнем захворюваності на рак товстого кишківника характерна так звана "західна дієта". "Західна дієта" передбачає харчування з низьким рівнем клітковини (овочів, фруктів), високим вмістом тваринних білків, жирів. І навпаки, "середземноморська дієта" базується на вживанні морепродуктів, насамперед виробів із морської риби, свіжих овочів, фруктів, сирів.
Шкідливо часто вживати жарене м'ясо. Серед мікроелементів, недостатня присутність яких у їжі сприяє захворюванню на РТК, вчені називають селен, кальцій, а серед вітамінів - вітаміни Е, С, В-каротин. Дискутується питання впливу великих доз алкоголю, особливо пива. Відмічено також, що люди, які перенесли видалення жовчного міхура, дещо частіше хворіють на РТК. Так само, надлишок ваги, ожиріння є додатковим фактором ризику по цій хворобі. В 90% випадків РТК розвивається після 50 років життя, що теж важливо враховувати.
Окремо хотілось би зупинитись на проблемі запорів. Пацієнти, що страждають на запори ризикують більше захворіти на РТК, оскільки канцерогени (речовини, які стимулюють розвиток пухлин), які знаходяться завжди у калових масах, довше впливають на слизову оболонку товстого кишківника. Концентрація канцерогенів у калі при запорах вища звичайного, тому що розвиваються останні, як правило, у людей, які вживають мало клітковини (чорного хліба, овочів, фруктів, ін.) і об'єм калових мас незначний. Для запобігання запорам важливо також включати у харчовий раціон рослинні жири (олії), достатню кількість сирої води, продуктів із послаблюючою дією (абрикоси, ревень, буряк, капусту). Важко переоцінити користь кисломолочних продуктів. Фізичне навантаження на м'язи передньої черевної стінки, створює ефект масажу товстого кішківника і тим самим, тонізує його, запобігаючи запорам.
Дуже часто доводиться чути запитання, чи є РТК генетичним захворюванням. Значення генетичного фактора добре прослідковується при сімейному поліпозі товстого кишківника. Захворювання зустрічається рідко - у 1 на 7000 людей. Але у 100 % хворих із цим синдромом без проведення оперативного лікування розвивається рак товстої кишки. Також існують два спадкові синдроми, при яких, у одному випадку, мають місце множинні ракові пухлини товстого кишківника, а у іншому - РТК розвивається одночасно із злоякісними пухлинами молочних залоз, підшлункової залози, жовчних протоків, сечопроводів. Це досить рідкі захворювання, що розвиваються у дитячому віці.
Взагалі ж, у близьких родичів хворих на рак товстого кишківника ймовірність захворювання на рак товстої кишки підвішується приблизно у сім разів.
Поліпи товстого кишківника, що розвиваються поодиноко є досить небезпечним захворюванням при умові досить довгого їх існування. При цьому агресивніше поводяться ворсинкові поліпи, менш небезпечні звичайні, залозинні поліпи. Останні дослідження показують, що протягом 5-10 років наступає ракове переродження поліпів
Слід зауважити, що ризик захворіти на РТК зростає у 30 разів у хворих на неспецифічний виразковий коліт, особливо у випадках тотального ураження товстого кішківника. У хворих на хворобу Крона ймовірність її ракового переродження у 4-20 разів вище, ніж у здорових людей.
Якою б не була природа захворювання на рак товстого кишківника у пацієнта - набутою чи природженою - проявляє вона себе типовою групою симптомів. Насамперед - це патологічні виділення із прямої кишки під час чи поза актом дефекації. До них відносять виділення крові, частіше темного кольору, значної кількості слизу, іноді - гною. Кровотеча рідко буває значною, маскуючись під прояви геморою або запалення у зоні анального каналу. Може виникати тимчасовий біль у животі неясного характеру. Хворі відмічають у випадку анемії (малокрів'я) підвищену втомлюваність. Стул часто змінюється: розвиваються закрепи або проноси чи їх чередування; нерідко мають місце так звані тенезми - позиви на акт дефекації, що ним не завершуються. Можливий розвиток болів у промежинній ділянці, підйом температури тіла неясного характеру та наявність пухлини у черевній порожнині.
Сучасні рекомендації по ранній діагностиці раку товстого кишківника у значній мірі дозволяють виявити захворювання у ранній стадіях, що є метою профілактики РТК.
Варто сказати, що можливість виконати такої рекомендації залежить у значній мірі від матеріального рівня медицини, наявності відповідних національних програм, рівня інформованості пацієнта.
Після 50 років кожна людина (в ідеалі) повинна пройти щорічно обстеження калу на приховану кров, сигморектоскопію кожні 5 років, рентгенобстеження товстого кишківника 1 раз на 5-10 років, колоноскопію (огляд усього кишківника) - кожні 10 років. Пацієнтам у віці від 30 років обов'язковий пальцевий огляд прямої кишки.
При наявності сімейного ракового анамнезу профілактичні заходи повинні починатись із 40 років, а колоноскопія має виконуватись кожні 3-5 років.
В Україні з метою профілактики передбачається обов'язків огляд прямої кишки усіх пацієнтів старших 30 років один раз на рік у чоловічому та жіночому оглядових кабінетах та при огляді у гінеколога. На жаль, ректальний огляд у гінеколога, іноді не проводиться по причині недбалості лікаря. На жаль, побідні порушення призводять до несвоєчасності виявлення пухлин прямої кишки у жінок. Щорічне поглиблене обстеження товстого кишківника передбачене з профілактичною метою хворим на передракові хвороби прямої та ободової кишки (ректоскопія, колоноскопія, рентгенобстеження товстого кишківника).
На останок хочеться зазначити, що своєчасна діагностика передракових та ракових, у ранніх стадіях, захворювань товстої кишки, можлива лише при поєднанні зусиль профілактичної медицини та бажання самого пацієнта, достатнього рівня його зацікавленості у своєму здоров'ї, освіченості у принципах здорового способу життя, готовності витратити час та зусилля на вирішення власних проблем із здоров'ям.
 Головний позаштатний онкохірург ГУОЗ та МК О.М. Мельник
Проктологічне відділення
|
Пацієнтам
